anatoliy-chaban.mow.fm
Status
Я батько дітей Індиго і дід внуків Індиго і Кристалів, і ще прадід маленької правнучки- Боженятка...)))

FM Waves

17/02/2017 18:21:06
TolьKa :)
Ліні Костенко
Уже на небеса нас поверта дорога,
Чекає нас давно небесний дім,
Де маємо удвох ще народити Бога, –
Ходім?.
17/02/2017 18:10:40
TolьKa :)
Лист Ліні Костенко
Я люблю Тебе! Це так я вітаюсь з усіма красивими Жінками. А Жінки усі красиві. Тільки не всі ми, чоловіки, здатні це побачити. А я Бачу! Прости мені моє зухвальство, що звертаюсь до Тебе "на Ти". Бо бачу тебе в твоїх віршах і на всіх фотографіях , і навіть років 10-15 назад живу бачив на сцені .. Бачу молодою і красивою! І сам у цей час почуваюсь молодим і красивим. Якраз до пари Тобі. Хоч не наважувався ніколи паруватись з Тобою. Ти така могутня Жінка! Що лячно було й підійти. Чуєш, Ліно-Ліночко? Ти не тільки геніальна Поетеса! Ти - могутня Жінка. І я чую і відчуваю Тебе і як Поетесу, і як могутню красиву Жінку. Чую - не вухами, відчуваю - не шкірою. Чую і відчуваю усім своїм Серцем! Кажуть, щоби зрозуміти людину, треба перейти на її мову. Я перейшов на твою поетичну мову. Я теж трішечки поет. Ніким не визнаний! Навіть не самовизнаний! Я з пізніх "шестидесятників" Швидше - постшістдесятник. Що написав за життя - здебільшого все ще "в шухляді". Так воно сталося. Але не нарікаю.Хтось надихає жити. ХТО НАДИХАЄ?
Усе, здається, склалось не найгірше,
та не вмирати – жити поспішім,
Костенко Ліна надихає вірші
Моїй, вже від літаючій, душі…
Я люблю Тебе, Ліно! (це прощаюсь, але не назавжди) Приходи до мене на сторінку в mow.fm http://anatoliy-chaban.mow.fm Поспілкуємось віршами чи просто листами, чи іншим чином, якщо вистачить в серцях Любові на всіх Сущих.
26/01/2017 16:16:06
TolьKa :)
Іще один діалог з Оксанкою Дністран
23 січня о 9:21 ·
Не підійду вже ближче ні на крок,
Нехай кохання буде - неозорим*,
Я врешті-решт засвоїла урок -
Не варто голіруч ловити зорі.

Ми перейшли розмічену межу,
І перше "Ти" звучало, наче виклик,
Я випила дощу для куражу,
Уперш, як щастя назавжди розбити.

Грозило небо зблисками під грім,
Ридала ніч у вербах горобино,
Я відключила спільний наш «безлім»,
На очі одягла якусь ряднину,

І стало терпко – пилом, полином,
Задушливо і зовсім невагомо,
Кивав лиш місяць за моїм вікном:
«Я віднайду сліди до твого дому…»

Подобається

КоментуватиПоширити
2 Ви та Оксана Дністран
Коментарі
Анатолій Чабан

Яцей вірш уже коментував, Але коментар чомусь був перекинутий вперед. Повертаю його сюди: Коментар-лист Оксанці Дністран: Tи така молода, красива, правдива... Така ніжна,вразлива. чуйна й чутлива. Так відчайдушно відкриваєш свою душу... І так трагічно переживаєш удари долі й виклики життя. Та не зациклюйся на болях і невдачах. А постарайся через них переступить. Бог створив нас для радості. Переступи через всі болі невдачі і розчарування. Я теж колись переступав, як був у твоєму віці. Ось так: І НАСАМКІНЕЦЬ…
Пусто, порожно там,
де чуття мої були…
Все ковтнуло минуле –
Все вклонилось літам!..
Я закреслюю те,
що позаду!..
То було не життя,
а виття!..
Так закреслюють
друга за зраду –
і немає йому вороття!..
А опісля писалось таке: ЛЮБЛЮ!
Люблю
рвучкий порив вогненний,
тремтіння, хвилювання
спраглих губ!..
Люблю,
щоб розвівався, як знамено,
у стрічнім вітрі
непокірний чуб!..
Люблю
Палку могутність пісні,
Яка лунає в звуках
сотні лір!..
Люблю
Порвати горя тінь зловісну
І в Сонце глянути
Всьому наперекір!.

26/01/2017 15:42:30
TolьKa :)
Ось знову з Ліною Костенко розмова на Фейсбуку
Ліна Костенко
16 год·
В пустелі сизих вечорів,
в полях безмежних проти неба
о, скільки слів
і скільки снів
мені наснилося про тебе!

Не знаю, хто ти,
де живеш,
кого милуєш і голубиш.
А знаю — ти чекаєш теж,
тривожно вгадуєш і любиш.

І я прийду в життя твоє.
Тебе, незнаного, впізнаю,
як син вигнанця впізнає
прикмети батьківського краю,

Я ради цього ладна жить.
Всі інші хай проходять мимо,
аби в повторах не згубить
одне,
своє,
неповториме.

Нехай це — витвір самоти,
нехай це — вигадка й омана!
Моєму серцю снишся ти,
як морю сняться урагани.
#Ліна_Костенко #ЛінаКостенко #Ліна #Костенко



1 Анатолій Чабан
Коментарі
Анатолій Чабан
Анатолій Чабан Моя відповідь Ліні: У ці холодні дні зимові,
коли в душі до болю тихо,
мені так хочеться любові
хоч крапельку одну, хоч крихту…
Зимовий сум не переможу,
щоб наспівать пісні веселі,
бо Серце знову на сторожі
і серед бурь життя, як скеля.
Синіють в злості хвилі сині,
вітри несуться з диким свистом,
та Серце в мене дуже сильне,
та Серце в мене дуже чисте!
Сходились люди дивуватись
на скелю ту з усіх окраїн,
та не хотів я їм сказати,
що Серце те… Тебе чекає…
Подобається · Відповісти · 7 год
26/01/2017 12:15:31
TolьKa :)

FM Energy Activities:

Friends Activity:

  • 14/02/2017 21:38
    KåVä :) до чогось повертаюся, до чогось ні, все не перечитаєш і всього не побачиш, життя як колесо крутиться навколо своєї осі... віршуван...
  • 29/01/2017 12:30
    KåVä :) commented blog Івано- Франківчанам показали “Про що говорять руки”
  • 29/01/2017 12:26
    KåVä :) і файно погрітися :)
  • 23/01/2017 10:45
    KåVä :) Найголовніше, потрібні зусилля докладати, і в першу чергу над самим собою
  • 19/01/2017 06:27
    KåVä :) Небеса, всюди там де є справжні почуття ;)